“Діти, які виросли завчасно”: про нову реальність дитинства під час війни

12 червня світ відзначає День боротьби з дитячою працею. Це дата, яка покликана звернути увагу на проблему експлуатації дітей у бідних країнах. Але у 2025 році ця тема стає надзвичайно близькою й українцям.
Адже сьогодні тисячі українських дітей змушені жити у ролі, яку не обирали:
— бути “дорослими” у сім’ях, де батько на фронті, а мама бореться за виживання;
— піклуватися про молодших братів і сестер;
— брати на себе відповідальність за побут, емоції, безпеку.
Війна змінює дитинство не лише фізично, а й емоційно.
І навіть якщо ці діти не працюють “на заводі” — вони щодня виконують роботу, яку раніше вважали справою дорослих.
Що таке дитяча праця в умовах війни?
Це не завжди про підробіток. Це ще й:
— емоційна відповідальність за дорослих;
— самостійне прийняття рішень у критичних ситуаціях;
— відсутність ігор, відпочинку, безтурботності.
Це непомітна форма втрати. І вона залишає слід.
Психологи говорять про феномен “вимушеного дорослішання” — коли дитина перестає бути дитиною завчасно. Вона не дозволяє собі слабкість. Вона “тримається”, бо інакше нікому. Але в цьому — ризик внутрішнього вигорання, проблем з емоційним розвитком, недовіри до світу.
Що можуть зробити дорослі?
- Створювати безпечні простори, де дитина може бути собою.
- Не вимагати “триматися” — дозволяти плакати, мовчати, боятися.
- Давати дозвіл на гру — навіть якщо це здається “не на часі”.
- Підтримувати — словом, дією, турботою.
Фонд Panteon X підтримує ініціативи, які працюють з дітьми війни. Ми знаємо: навіть прості жести — розмова, підтримка, дозвіл на емоції — можуть стати рятівними.
Наша мета — допомогти зберегти дитинство там, де його хоче забрати війна.
“Діти, які виросли завчасно”: про нову реальність дитинства під час війни
Читати інші статі фонду

Емоційне вигорання у волонтерів: коли допомога перетворюється на самознищення
Волонтерство стало символом стійкості в Україні. Але за цим образом часто стоїть тиша. Втома. Виснаження. І — мовчазне вигорання.

“Синдром вцілілого”: тиша, яка не лікує
Про тих, хто вижив — але не відчуває, що має на це право

Державність як щоденний вибір
15 липня в Україні відзначають День Державності. Для когось це — про символи, інституції, Конституцію. Але для багатьох із нас це давно стало про інше.