Київ тримається. І в цьому – його справжнє свято
Щороку наприкінці травня Київ святкує свій день народження. Місто над Дніпром, яке стоїть уже понад півтори тисячі років, святкує не стільки просторову присутність, скільки силу свого духу.
Колись цей день асоціювався із концертами, суцвіттями каштанів і усміхненими натовпами. Тепер усе інакше.
Київ не святкує. Київ тримається.
І саме в цій стійкості – наша найбільша гордість.
Місто, яке ніколи не зникає
У 1240 році Київ спалили війська хана Батия. Минуло понад 500 років – і місто знову відбудувалося і стало адміністративним і духовним центром Східної Європи.
У 1941-му воно пережило нацистську окупацію, Бабин Яр, масові депортації, зруйновані мости й вулиці. Однак вистояло.
У 2014-му саме Київ став серцем Революції Гідності – Майдану, що не лише змінив владу, а змінив країну.
З 2022 року Київ живе в новій реальності – реальності повітряних тривог, вибитих шибок, тривожних валізок та уроків першої допомоги в школах.
Навіть зараз, поки Ви читаєте ці рядки, у небі над містом можуть летіти ракети. Лише за останні ночі Київ зазнав чергових масованих атак: є загиблі й поранені. Але люди продовжують жити. Йдуть на роботу. Виходять у парк. Вітаються "Доброго дня."
Це й є суть Києва. Його неможливо знищити.
Київ – це не тільки куполи Лаври, не лише Поділ чи Хрещатик.
Це жінка в метро, котра тримає на колінах кота в рушнику. Це двірник, що підмітає уламки скла зранку після "прильоту". Це вчителька, яка встигає евакуювати дітей у сховище і повернутися до онлайн-уроку.
Це водій трамваю, який заспокоює пасажирів. Це хтось, хто залишає термоси з чаєм біля зруйнованого під’їзду. Це хлопчик, що виводить у шкільному творі: "Я люблю Київ, бо він живий, навіть коли боляче."
І в цьому житті, що не зупиняється – справжнє святкування. Без феєрверків. Проте з внутрішнім відчуттям: ми не зламалися.
Сьогоднішній День Києва – з присмаком сліз. Але й зі смаком гідності.
Бо справжні міста не вимірюються фасадами. Їхня велич – у людях. У рішенні не втрачати любов, навіть у темряві.
Київ — це серце, яке б’ється.
Це місто, що тримається – і тримає інших.
Зі святом, Києве! Ми тебе не тільки любимо – ми тобою живемо.
Київ тримається. І в цьому – його справжнє свято
Читати інші статі фонду
“Діти, які виросли завчасно”: про нову реальність дитинства під час війни
12 червня світ відзначає День боротьби з дитячою працею. Це дата, яка покликана звернути увагу на проблему експлуатації дітей у бідних країнах. Але у 2025 році ця тема стає надзвичайно близькою й українцям.
Підтримка дітей у кризових ситуаціях: як дорослі можуть стати опорою
У часи війни діти опиняються в центрі бурі, яку не обирали. Їхнє дитинство проходить між сиренами й евакуаціями, новинами про втрати та постійною тривогою. Саме тому підтримка дітей — одна з ключових тем, яку не можна відкладати “на після”.
Волонтери в тіні: коли допомога — поза світлом прожекторів
Війна відкрила світові силу українського волонтерського руху. Однак далеко не всі герої — на передовій інформаційного фронту. Багато з них — у тіні. Саме так: у тіні камер, постів і подяк.