Волонтери в тіні: коли допомога — поза світлом прожекторів

Головна Новини Волонтери в тіні: коли допомога — поза світлом прожекторів

11.06.2025

І про біль, який не завжди можна вимовити

Війна відкрила світові силу українського волонтерського руху. Однак далеко не всі герої — на передовій інформаційного фронту. Багато з них — у тіні. Саме так: у тіні камер, постів і подяк.

Це люди, які мовчки роблять неймовірне. Вони не ведуть сторінок у соцмережах і не публікують селфі з доставкою гуманітарної допомоги. Вони просто діють. І саме на них тримається система підтримки — буденна, без пафосу, зате потужна.

Хто вони?
Люди, котрі:

щотижня пакують коробки для фронту або лікарень;
водять авто, що евакуюють поранених чи цивільних із гарячих точок;
створюють простори для дітей-переселенців, ветеранів або родин загиблих;
проводять заняття, майстер-класи, підтримують словом або присутністю.

Це “невидимі” гвинтики великої машини опори.

Вихід із травми — справа не лише психотерапевтів

Поруч із цими волонтерами — ті, хто повертається із фронту або залишив свій дім. Їм часто не вистачає слів, щоб розповісти про свій біль. Але цей біль — у тілі.

Феномен психосоматики добре знайомий медикам і психологам: у ветеранів і переселенців з’являються симптоми, які не пояснює фізіологія. Безсоння. Тиск. Задуха. Хронічні болі. І все це — наслідок травматичного досвіду, з яким психіка не впоралася одразу.

Так тіло “говорить” про травму. Бо розум — часто ще не готовий.

Що допомагає?

Прості ритуали турботи: теплий простір, спокійний голос, стабільність.
Творчість: малювання, музика, рукоділля, кулінарія.
Фізичне відновлення: спорт, масаж, дихальні практики.
Людська присутність без тиску: бути поруч і приймати мовчання.

Саме тому волонтерство — це не лише про речі чи кошти. Це про створення середовища, де люди можуть повільно повертатися до себе.

Ми всі можемо бути “волонтерами в тіні”

Не потрібно мати вільні дні чи кошти, аби підтримувати. Інколи достатньо не відвернутися. Запитати “як ти?”, не очікуючи відповіді. Дати місце для мовчання. Дозволити бути слабким.

Фонд Panteon X знає силу таких жестів. Ми бачимо, як за лаштунками великих історій мають значення маленькі вчинки. І саме вони змінюють людські долі.

Якщо Ви хочете допомогти — підтримайте тих, хто підтримує інших.
Волонтерські ініціативи, центри адаптації, програми для ветеранів — це наш тил.
І він заслуговує на увагу.